Лахедж (султанат)

Лахедж سلطنة لحج‎ протекторат Великої Британії 1728 – 1967 → Прапор Лахедж у складі Федерації Південної Аравії Столиця Аден Мова(и) арабська Династія Абдалі Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лахедж (султанат)

Султанат Лахедж (араб. سلطنة لحج‎ Салтанат Лахдж) або Султанат аль-Абдалі (араб. سلطنة العبدلي‎) — арабська держава, що існувала в 1728–1967 на території нинішньої мухафази Лахдж в Південному Ємені. На чолі султанату стояла династія Абдалі.

Історія

У 1728 вождь аравійського племені Абдал, який займав територію оази Лахдж, шейх Фадл I аль-Абдалі, оголосив про свою незалежність від імамів Сани та прийняв титул султана.

У 1735 до султанату приєднаний Аден. До кінця XVIII століття Лахедж встановив свою гегемонію над територією всього Південного Ємену, що привернуло насторожену увагу Великої Британії.

У 1839 англійці захопили Аден, чому формально було надано вид договору купівлі-продажу, за яким султан за скромну винагороду передав Великій Британії Аденську гавань та прилегле село. Проте менш ніж через 20 років султан Лахеджу Алі I (1849–1863) зажадав повернення території Адену і в 1858 рушив війська проти англійців. Однак після того, як його армія була розбита під Шейх-Усманом, султану довелося змиритися з втратою Адену.

У 1869 султанат Лахедж змушений увійти до складу британського Протекторату Аден.

У 1873 у відповідь на вторгнення турецьких військ в Північний Ємен англійці окупували Лахедж, султанат фактично позбувся незалежності.

Будинок султана для гостей в Лахедже, фотографія Henry Ogg Forbes, 1898

У 1915 османські війська витіснили англійців з Лахеджа, при цьому був застрелений лахеджський султан Алі II. Новим султаном англійці проголосили в Адені Абд аль-Каріма II, який зміг повернутися в Лахедж лише в 1918 після поразки Османської імперії в Першій світовій війні. Лахедж увійшов до складу Західного протекторату Аден.

З 1951 при султані знаходився британський резидент, з яким султан був зобов'язаний радитися з усіх питань своєї внутрішньої політики.

У 1958 в Лахедж були введені британські війська з метою забезпечення входження султанату до складу Федерації арабських еміратів Півдня. Велика частина лахеджської армії та частина населення султанату на знак протесту покинули територію Лахеджа.

У жовтні 1961 Лахедж увійшов до складу Федерації арабських еміратів Півдня. У 1962 на півдні Ємену піднявся національно-визвольний рух.

У 1963 в Адені заснований Національний фронт звільнення окупованого Південного Ємену. До літа 1967 повстанці контролювали вже територію всього Південного Ємену. 13 серпня 1967 монархія в Лахеджі була скасована. Султан з родиною утекли. 30 листопада 1967 Лахедж увійшов до складу утвореної Народної Республіки Південного Ємену.

Султан сер Абд аль-Карім II аль-Абдалі, 1922

Султани Лахеджа

• 1728-1742-Фадл I ібн Алі ас-Саллі
• 1742-1753-Абд аль-Карім I ібн Фадл
• 1753-1777-Абд аль-Хаді ібн Абд аль-Карім
• 1777-1791-Фадл II ібн Абд аль-Карім
• 1791-1827-Ахмад I ібн Абд аль-Карім
• 1827-11.1839-Мухсин ібн Фадл
• 11.1839-12.1839-Ахмад II ібн Мухсин
• 12.1839-08.1846-Мухсин ібн Фадл (вдруге)
• 08.1846-09.1846-Сайид Ісмаїл ібн Хасан аль-Хусайні (узурпатор)
• 09.1846-11.1847-Мухсин ібн Фадл (втретє)
• 12.1847-01.1849-Ахмад II ібн Мухсин (вдруге)
• 03.1849-04.1863-Алі I ібн Мухсин
• 04.1863-1863-Фадл III ібн Алі
• 1863-07.1874-Фадл IV ібн Мухсин
• 07.1874-04.1898-Фадл III ібн Алі (друга раз)
• 28.04.1898-03.1914-Ахмад III ібн Фадл (з 9.11.1901-сер)
• 03.1914-04.07.1915-Алі II ібн Ахмад (з 8.10.1914-сер)
• 13.07.1915-18.06.1947-Абд аль-Карім II ібн Фадл (з 1.01.1918-сер)

Джерела

• Рижов К. В. Все монархи світу. Мусульманський Схід. XV–XX ст. — М.: Вече, 2004. — 544 с.
• States of the Aden Protectorates [Архівовано 13 червня 2010 у Wayback Machine.]